Вадим ЕВТУШЕНКО: "Рад возвращению в Кировоград". Первая лига
Один із аутсайдерів першої ліги кіровоградська «Зірка» повернулася зі свого дебютного цьогоріч тренувального збору.
Новий головний тренер команди - заслужений майстер спорту Вадим Євтушенко погодився прокоментувати його підсумки для «УФ».
- Вадиме Анатолійовичу, до повернення в Україну ви вже мали досвід тренерської роботи у Швеції: спочатку допомагали наставнику команди «Хаммарбю» з елітного дивізіону, потім кілька років очолювали тамтешні нижчолігові колективи…
- Хочете, аби я порівняв вітчизняні реалії зі скандинавськими? Допоки не буду, бо надто мало часу пройшло для ґрунтовних висновків. Я ж, по суті, працюю наставником «Зірки» якихось два тижні, наразі ще ознайомлююсь зі своєю командою, тому…
- А які враження від кіровоградських підопічних?
- Винятково приємні: всі хлопці стараються, бо розуміють, що, по-перше, новий наставник - то нові перспективи, а по-друге, зміна керівництва ФК «Зірка» передбачає серйозні зміни у функціонуванні клубу.
- Можливо, не зовсім скромне запитання: чи влаштовує вас ігровий рівень футболістів?
- Розумієте, я не можу робити таких умовиводів. Чому? А тому, що істинний рівень будь-якого гравця показує тільки офіційний турнір - ані тренувальні збори, ані контрольні поєдинки не можуть дати такої інформації. Ну, тобто вони дають певні відомості, але часто фіктивні: припустімо, футболіст виблискує на тренуваннях, а виходячи на поле в календарному матчі, - губиться.
- До теми: кілька слів про селекцію.
- Поки що вона у нас на рівні теорії.
- Дивно таке чути, бо наразі «Зірку» вже поповнив один гравець і семеро - залишили.
- Тепер зрозумів, до чого ви… Річ у тім, що всі ці переходи не мають до мене ніякого стосунку: вони відбулися до мого приходу в Кіровоград. Я ж, повторюся, надав шанс усім гравцям і пізніше робитиму висновки, з ким розпрощатися й кого треба придбати.
- Питання придбань, їхньої якості й кількості залежить од клубного керівництва, а в «Зірці» воно радикально змінилося торішнього листопада. Причому в чинного керманича кіровоградського ФК репутація людини, скажімо так, не дуже близької до футболу. Це - добре чи погано?
- Так, справді, до недавнього часу Максим Березкін не був пов'язаний із «грою мільйонів», але що в цьому поганого? І Роман Абрамович до «Челсі» спортом не надто цікавився… Якщо людина - маю на увазі нашого президента - має серйозні наміри покращити ситуацію в міському футболі, вивести його на зовсім інший рівень, то чи не варто підтримати її, а не копирсатися у минулому?
- Проїхали… Цікаво дізнатися, наскільки об’ємним і об’єктивним було ваше уявлення про першу лігу: про її рівень, про панівні у ній тенденції…
- Знаєте, майже одразу, як я очолив «Зірку», мені почали телефонувати знайомі, намагаючись - як би це сказати… залякати мене - з найкращих міркувань! Мовляв, куди ти лізеш, чи свідомо ти зробив такий крок? Ось тепер і ви від чогось застерігаєте. І мене, чесно кажучи, вражає подібна реакція: панове, я - старий, битий життям вовк, у футболі немає нічого такого, що мене могло б залякати. Нічого! І наша перша ліга - в тому числі. А щодо ваших натяків про «панівні тенденції»… Так, я чув багато чого, проте давайте дочекаємося весни й тоді подивимося, наскільки все «страшно»…
- Свого часу ви довго мешкали в Кіровограді, проте, підозрюю, останніми роками не часто бували там. І ось - повернення до майже рідних пенатів…
- Повернення, безумовно, приємне. Хоча насправді я ще й не встиг по-справжньому відновити знайомство з Кіровоградом - я там пробув два дні, після чого ми поїхали на збори. Втім, уже встиг помітити, що місто змінилося - окремих вулиць я не впізнаю. Тому вже запланував собі на весну міські прогулянки - і не лише з ностальгічних міркувань.







